Ацетонемічний синдром (недіабетичний кетоз), також відомий як синдром циклічної блювоти – це сукупність симптомів, які виникли у зв’язку з підвищеним рівнем в крові кетонових тіл: ацетону, ацетооцтової кислоти і 3-оксимасляної кислоти. Дане захворювання є досить розповсюдженим захворюванням дитячого віку [2].

Однією з причин утворення кетонових тіл у дітей може бути зниження концентрації глюкози, відносно високий рівень жирних кислот, вроджена або тимчасова недостатність ферментів, а також погіршення процесу кетолізу (утилізації кетонових тіл). Спричинити кетоз у дітей можуть також інфекційні захворювання. Синдром інтоксикації, який супроводжує дані проблеми у дітей, особливого раннього віку, дуже часто супроводжується блювотою, відмовою від вживання їжі. Це спричинює аліментарне голодування, у тому числі вуглеводне, яке і є пусковим механізмом  розвитку кетозу [2].

Кетоз викликає ряд негативних наслідків на організм дитини. При значному підвищенні рівня кетонових кислот виникає кетоацидоз. Надлишок кетонових тіл викликає наркотичну дію на центральну нервову систему, навіть до розвитку коми. Також їх надлишок може спричинювати подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що проявляється блювотою і болем у животі. Надлишок може спричинювати їх посилене виведення з сечею, при цьому об’єм виділеної сечі збільшується, разом з цим втрачається і значна кількість натрію, калію, хлору та фосфору [2,3].

Кетоз характеризується нудотою, повторною тривалою блювотою, відмовою від вживання їжі та води, появою у повітрі при видиху специфічного запаху ацетону, а також болем у живості. Інтенсивність симптомів збільшується протягом декількох днів. Дитина є в’ялою, роздратованою, а при об’єктивному огляді можна помітити такі симптоми як сухість слизових оболонок та шкіри, зниження тургору, а також відсутність сльозовиділення. На щоках у дітей не рідко з’являється рум’янець, але очі запавші, а самі діти схудлі. Зі сторони серцево-судинної системи у таких хворих відзначається тахікардія, посилення серцевих тонів за рахунок зневоднення.[2]

Максимально ефективною є комплексна протидія ацетонемічному стану. Вона спрямована на усунення проявів, що призвели до збільшення продукції кетонових тіл і симптоматичного лікування кетозу. Необхідно дотримуватися відповідної дієти та провести регідраційну терапію. При нетяжкому та помірному зневодненні доцільно використовувати розчини для оральної регідратації. Вони призначаються індивідуально, у залежності від віку, ваги та ступеню зневоднення організму. Можна також давати дитині пити солодкий чай з лимоном або негазовану лужну мінеральну воду. Окрім цього рекомендується застосовувати панкреатичні ферменти, кофактори вуглеводного обміну (тіамін, піридоксин) для нормалізації всмоктування поживних речовин. Після зупинки процесу блювання дитина потребує рясного вживання напоїв, а саме соків, компоту або слабомінералізованої лужної води. Також при комплексному лікуванні ацетонемічного синдрому можна застосовувати ентеросорбенти для детоксикації та покращенню евакуаційної функції шлунку [2].

З метою нормалізації роботи печінки, непрямого гальмування кетозу та усунення наслідків інтоксикації можна використовувати дієтичні добавки  з гепатопротекторними властивостями. До таких належить Гепаргін, що є комбінацією  амінокислот  аргінін та бетаїн. Дані компоненти є досить важливими для організму в цілому та при терапії ацетонемічного синдрому. Аргінін є амінокислотою умовно незамінного ряду, тобто частково він утворюється в організмі, однак цієї кількості недостатньо. Саме тому необхідне його постійне надходження з продуктами харчування, адже саме ця амінокислота відповідає за виведення з організму аміаку та знешкодження токсичних речовин. Бетаїн в свою чергу збільшує витривалість, працездатність та зменшує загальну слабкість та втому. Окрім цих важливих компонентів Гепаргін має у своєму складі іони цитрату, що сприяють процесу травлення при підвищеній кислотності шлункового соку, зменшують прояви ацидозу та диспепсії (нудота, відчуття тяжкості, метеоризм) [1].

Даний засіб  застосовується для дітей віком від 3-х років по 2 флакони на добу. У зв’язку з тим, що ацетонемічний синдром є доволі тяжким станом для дитячого організму та має значну кількість проявів, використання Гепаргіну в комплексній терапії даного стану є досить актуальним. Застосування Гепаргіну у комплексі дозволить оптимізувати терапію такого розповсюдженого стану як ацетонемічний синдром та покращити якість життя як дитини, так і її сім’ї. [1]

Література

1. Листок-вкладиш до дієтичної добавки Гепаргін.
2. Ацетонемические состояния в педиатрической практике, М.А. Георгияц, Журнал “Медицина невідкладних станів” 4(5) 2006
3. Ацетонемический синдром — состояние, которое необходимо диагностировать быстро, Н.Е. Зайцева, Сучасна гастроентерологія, 2009