Ацетонемічний синдром відомий також як синдром ацетонемічного блювання у дітей, є сукупністю симптомів, що виникають у зв’язку з підвищенням у крові кетонових тіл. Ці компоненти запускають цілий ряд реакцій організму, що погіршують протікання захворювання та загального стану дитини.

У більшості випадків ацетонемічний синдром спостерігається у дітей до 6 років. Так, частота його виникнення у дітей до 3 років – 38,7% випадків, 3-6 років – 39,5% від загальної частоти випадків. У дітей у віковому діапазоні від 6 до 10 років вона становить 17,8%, а от після 10 років спостерігається рідко, лише у 4%.

Причиною розвитку такого стану у дітей є сукупність факторів, до яких можуть належати частіше за все вірусні інфекції, нестандартна їжа в раціоні, переїдання, а також важливим фактором може бути психоемоційне навантаження. Ацетонемічний синдром розвивається при підвищенні вмісту у крові дитини ацетону, ацетооцтової та -оксимасляної кислоти. Саме під впливом цих речовин розвивається ацетонемічний криз. Основним симптомом цього кризу є блювання, хоча частіше до цього діти скаржаться на нудоту, тобто неприємне відчуття, що супроводжується зблідненням шкіри, слабкістю, а також запамороченням. Батьки також відмічають появу специфічного запаху «ацетону» або «прілих яблук» із ротової порожнини дитини [2,3,4].

Відомо, що якщо проводити профілактичні заходи, то частота виникнення та інтенсивність ацетонемічного кризу значно скорочується.

Звісно, одним з ефективних профілактичних методів є корекція харчового раціону.

Діти мають вживати значну кількість рідини, частиною якої повинні бути лужні напої. До них належать: негазована слабо мінеральна лужна вода, зелений чай, лимонні напої, неконцентрований узвар із сухофруктів.

З раціону ж необхідно виключити концентровані бульйони з м’яса, риби та грибів, м’ясо молодих тварин та птиці (курятину, жирну свинину, телятину, качку), деякі молочні продукти (свіже молоко, сметану та ряжанку), шоколад, апельсини,овочі (помідори, баклажани, кольорову капусту та бобові), холодні та газовані напої, а також ті, що містять кофеїн. Лікарі рекомендують супи та бульйони на овочевому бульйоні, яловичину, нежирну свинину та курятину (1-2 рази на тиждень), морську рибу, яйця (1 на день), сир, кефір, кашу (гречану, вівсяну, пшеничну, кукурудзяну), свіжі овочі та фрукти, соки з м’якоттю, морси. Між прийомами їжі не рекомендується робити тривалі перерви. В період між приступами можна використовувати дієтичні добавки групи гепатопротекторів.[2,3].

Діти з ацетонемічним синдромом мають вести здоровий спосіб життя з тривалим перебуванням на свіжому повітрі та із сном, тривалістю не менше 8 годин на день.

Необхідними є для таких дітей і процедури, що допомагають гармонізувати нервову систему й обмін речовин. Рекомендується плавання, обливання, обтирання, контрастний душ, ванни, а також постійні фізичні навантаження, однак без перевтомлення. Досить важливим для дітей є і психоемоційний стан. Також для профілактики лікарі радять батькам обмежувати час проведення дитини біля комп’ютера або телевізора [2,3].

Дітям, що хворіють ацетонемічним синдромом, призначаються профілактичні курси гепатопротекторів. Оскільки даний синдром характеризується підвищенням вмісту кетонових тіл, що спричинюють інтоксикацію організму, вживання цієї групи дієтичних добавок є досить актуальним. До такої групи дієтичних добавок належить Гепаргін, який містить у своєму складі оптимальну комбінацію таких амінокислот як аргінін та бетаїн. Амінокислоти мають властивості як дезінтоксикаційні, так і антиоксидантні й енергозберігаючі. Саме аргінін та бетаїн сприяють знешкодженню токсичних речовин, перетворюючи їх в нетоксичні, та прискорюють їх виведення з організму. А такі допоміжні речовини як іони цитрату зменшують такі прояви ацетонемічного синдрому як нудоту та відчуття тяжкості в шлунку. Рекомендований спосіб споживання дітям від 3 років у комплексному лікуванні ацетонемічного синдрому становить 2 флакони на день. [1].

Література

1.Листок-вкладиш до дієтичної добавки Гепаргін.

2.Ацетонемічний синдром у педіатричній практиці: діагностична підступність і непередбачуваність!, О.М. Охотнікова, Дитячий Лікар, 2011.

3.Ацетонемические состояния в педиатрической практике, М.А. Георгияц, Журнал “Медицина невідкладних станів” 4(5) 2006.

4.Ацетонемический синдром — состояние, которое необходимо диагностировать быстро, Н.Е. Зайцева, Сучасна гастроентерологія, 2009