Синдром менеджера, синдром хронічної втоми, синдром вигорання, фатінг-синдром (з французької fatigue – втома, слабкість) – це все є однією спільною проблемою цивілізованих країн 21 століття.
Темп життя і роботи населення зараз надзвичайно швидкий. Збільшилися як розумові, так і психологічні навантаження на сучасну особистість. На фоні хронічного стресу, емоційного і енергетичного виснаження, довготривалого робочого дня, неповноцінного сну і виникають ці синдроми.
Американський центр контролю та профілактики захворювань проаналізував показники спостереження синдрому менеджера та опублікував наступні статистичні дані: cиндром хронічної втоми уражає в більшості випадків осіб працездатного віку старше 30 років, 2/3 з яких мають гарну освіту, роботу та статки. Жінки страждають у 2-3 рази частіше за чоловіків, оскільки більше піддаються стресу [2,5].
Вперше діагноз «синдром хронічної втоми» був описаний у 1984 році в США, однак однозначної комбінації причин ще до цих пір не виявили.
Основними проявами синдрому є швидке настання втоми, не тільки протягом робочих днів, але і після відпустки.
Також у таких осіб відзначають слабкість, в’ялість, апатія, недостатність енергії та позитивних емоцій. Як наслідок виникає погіршення пам’яті, безсоння, тривога, а також страх без причини. У осіб з синдромом хронічної втоми спостерігають і порушення процесів обміну речовин, і ослаблення імунної системи організму [2,3,4,5].
Незважаючи на назву, синдром менеджера – це синдром, що розвивається не тільки у керівників вищої та середньої ланки. Професійне вигорання відзначається у осіб, які у зв’язку з тонкощами роботи повинні багато та інтенсивно спілкуватися з іншими людьми. До такої категорій можна віднести керівників, менеджерів, медичних працівників, консультантів, викладачів, поліцейських, соціальних робітників. Однак особи з певними індивідуально-психологічними особливостями також можуть бути вразливі до емоційного вигорання на робочому місці. Частіше такі проблеми мають люди, які проживають у великих містах, адже це можна пояснити шаленим ритмом життя у таких населених пунктах [2,3].
Звісно, по можливості треба змінити спосіб життя, або посилити фізичні навантаження, додавши заняття спортом до звичного режиму дня, або збільшити час відпочинку. Однак, якщо це не є ефективним, то можна використати і дієтичні добавки. [2,5]
Однією з таких добавок, що застосовуються для усунення деяких проявів синдрому хронічної втоми є Гепаргін. В її основі міститься оптимальна комбінація амінокислот – аргініну та бетаїну.
Аргінін належать до умовно незамінної амінокислоти, тобто частково він синтезується в організмі, а частково надходить з продуктами харчування. При постійних захворюваннях, неправильному харчуванні, з дефіцитом білка в раціоні, та з віком синтез аргініну в організмі людини різко зменшується, тому додаткове його вживання є доцільним. Даний компонент дієтичної добавки є багатофункціональним, адже він не тільки приймає участь в усунення інтоксикації організму, але і покращує периферичний кровообіг організму, та доставку кисню до головного мозку чим сприяє поліпшенню пам’яті, проблеми з якою є частими проявами синдрому хронічної втоми.
Основною ж функцією бетаїну є захист клітин, білків і ферментів організму від впливів навколишнього середовища, одним із яких і є основна причина синдрому менеджера – стрес. Бетаїн також є важливою речовиною для профілактики хронічних захворювань. Він збільшує витривалість під час фізичних та психологічних навантажень, працездатність, сприяє зменшенню загальної слабкості і втоми, забезпечує прилив сил і енергії, що є запорукою бадьорості зранку. [1]
Дана дієтична добавка сприяє процесу травлення, що у свою чергу дозволяє організму отримати всі необхідні компоненти та перетворити їх протягом дня в енергію. Бере участь в покращенні імунітету та сприяє відновленню нервової системи від стресу. Рекомендований термін споживання 1-3 флакони на добу протягом 3-4 тижнів.[1]
Література
- Листок-вкладиш до дієтичної добавки Гепаргін.
- СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ ТА СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО О. І. Зарудна, Н. І. Мураль ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» ННІ медсестринства
- Chronic fatigue syndrome: new insights and old ignorance, Journal of Internal Medicine 1999
- Синдром хронической усталости: современные представления об этиологии Е.А. Пигарова, А.В. Плещева, Л.К. Дзеранова, Л.Я. Рожинская, Обзор литературы
- A Systematic Review of Chronic Fatigue Syndrome: Don’t Assume It’s Depression, James P. Griffith, M.D., F.A.C.P. and Fahd A. Zarrouf, M.D., Prim Care Companion J Clin Psychiatry. 2008; 10(2)