Синдром менеджера – що це?

Синдром менеджера – що це?

Синдром менеджера, синдром хронічної втоми, синдром вигорання, фатінг-синдром (з французької fatigue – втома, слабкість) – це все є однією спільною проблемою цивілізованих країн 21 століття.

Темп життя і роботи населення зараз надзвичайно швидкий. Збільшилися як розумові, так і психологічні навантаження на сучасну особистість. На фоні хронічного стресу, емоційного і енергетичного виснаження, довготривалого робочого дня, неповноцінного сну і виникають ці синдроми.

Американський центр контролю та профілактики захворювань проаналізував показники спостереження синдрому менеджера та опублікував наступні статистичні дані: cиндром хронічної втоми уражає в більшості випадків осіб працездатного віку старше 30 років, 2/3 з яких мають гарну освіту, роботу та статки. Жінки страждають у 2-3 рази частіше за чоловіків, оскільки більше піддаються стресу [2,5].

Вперше діагноз «синдром хронічної втоми» був описаний у 1984 році в США, однак однозначної комбінації причин ще до цих пір не виявили.

Основними проявами синдрому є швидке настання втоми, не тільки протягом робочих днів, але і після відпустки.

Також у таких осіб відзначають слабкість, в’ялість, апатія, недостатність енергії та позитивних емоцій. Як наслідок виникає погіршення пам’яті, безсоння, тривога, а також страх без причини. У осіб з синдромом хронічної втоми спостерігають і порушення процесів обміну речовин, і ослаблення імунної системи організму [2,3,4,5].

Незважаючи на назву, синдром менеджера – це синдром, що розвивається не тільки у керівників вищої та середньої ланки. Професійне вигорання відзначається у осіб, які у зв’язку з тонкощами роботи повинні багато та інтенсивно спілкуватися з іншими людьми. До такої категорій можна віднести керівників, менеджерів, медичних працівників, консультантів, викладачів, поліцейських, соціальних робітників. Однак особи з певними індивідуально-психологічними особливостями також можуть бути вразливі до емоційного вигорання на робочому місці. Частіше такі проблеми мають люди, які проживають у великих містах, адже це можна пояснити шаленим ритмом життя у таких населених пунктах [2,3].

Звісно, по можливості треба змінити спосіб життя, або посилити фізичні навантаження, додавши заняття спортом до звичного режиму дня, або збільшити час відпочинку. Однак, якщо це не є ефективним, то можна використати і дієтичні добавки. [2,5]

Однією з таких добавок, що застосовуються для усунення деяких проявів синдрому хронічної втоми є Гепаргін. В її основі міститься оптимальна комбінація амінокислот – аргініну та бетаїну.

Аргінін належать до умовно незамінної амінокислоти, тобто частково він синтезується в організмі, а частково надходить з продуктами харчування. При постійних захворюваннях, неправильному харчуванні, з дефіцитом білка в раціоні,  та з віком синтез аргініну в організмі людини різко зменшується, тому додаткове його вживання є доцільним. Даний компонент дієтичної добавки є багатофункціональним, адже він не тільки приймає участь в усунення інтоксикації організму, але і покращує периферичний кровообіг організму, та доставку кисню до головного мозку чим сприяє поліпшенню пам’яті, проблеми з якою є частими проявами синдрому хронічної втоми.

Основною ж функцією бетаїну є захист клітин, білків і ферментів організму від впливів навколишнього середовища, одним із яких і є основна причина синдрому менеджера – стрес. Бетаїн також є важливою речовиною для профілактики хронічних захворювань. Він збільшує витривалість під час фізичних та психологічних навантажень, працездатність, сприяє зменшенню загальної слабкості і втоми, забезпечує прилив сил і енергії, що є запорукою бадьорості зранку. [1]

Дана дієтична добавка сприяє процесу травлення, що у свою чергу дозволяє організму отримати всі необхідні компоненти та перетворити їх протягом дня в енергію. Бере участь в покращенні імунітету та сприяє відновленню нервової системи від стресу. Рекомендований термін споживання 1-3 флакони на добу протягом 3-4 тижнів.[1]

 

Література

  1. Листок-вкладиш до дієтичної добавки Гепаргін.
  2. СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ ТА СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО О. І. Зарудна, Н. І. Мураль ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» ННІ медсестринства
  3. Chronic fatigue syndrome: new insights and old ignorance, Journal of Internal Medicine 1999
  4. Синдром хронической усталости: современные представления об этиологии Е.А. Пигарова, А.В. Плещева, Л.К. Дзеранова, Л.Я. Рожинская, Обзор литературы
  5. A Systematic Review of Chronic Fatigue Syndrome: Don’t Assume It’s Depression, James P. Griffith, M.D., F.A.C.P. and Fahd A. Zarrouf, M.D., Prim Care Companion J Clin Psychiatry. 2008; 10(2)